Будьмо милосердними!
Скільки б не існувало людство і не переживало складних чи легких часів, добро і зло мали місце завжди. Та чи оглядаємось ми, інколи, навколо себе і чи бачимо, що відбувається у сучасному світі? А якщо й бачимо, то чи осмислюємо і діємо, щоб змінити щось на краще? Іноді стає просто моторошно від того, настільки люди стали заздрісні, несправедливі, байдужі та іноді дуже жорстокі.
Сьогодні зайде розмова про конкретний випадок і конкретну людину - Тарасенка Петра Олексійовича, 1969 року народження, який проживає по вулиці Шевченка, 220 в смт Чорнобай. Чоловік мешкає один в своїй оселі, має помірну розумову відсталість, яка не чинить ніякої загрози суспільству. І хоча він не в змозі справитися з бур’янами навколо свого будинку, та в оселі чисто та прибрано. Людина живе в дуже примітивних умовах. Все, що він має – це електроплитка, на якій готує їжу і отоплює хатинку взимку, малесенький столик та ліжко.
Можна лише уявити, як людині живеться в цивілізованому суспільстві без засобів комунікації, без спілкування, без елементарних зручностей? Згідно закону, люди з легким відхиленням розумової діяльності - проти їх волі влаштуванню в спеціалізовані заклади не підлягають. Але ж не бути нам байдужими до такої категорії людей. Практично в кожній оселі можуть бути непотрібні речі, техніка, меблі, які можуть стати в нагоді знедоленим. І ніхто не збідніє, якщо пригостить таку людину домашнім смаколиком. Та дуже прикро, що часто замість того, щоб допомогти такій категорії людей, з них ще й знущаються та глузують.
Не оминула така неприємність і Петра Олексійовича. Підлітки повибивали йому скло у вікнах і тепер в будинок не потрапляє сонце, бо довелося позакривати вікониці. Невже батьки цих дітей ніколи, хоча б раз в житті, не говорили з ними про добро та зло, не розповідали, що люди за соціальним статусом та розвитком можуть бути різні, але всі однаково мають право на повагу?
Зверніть на це увагу, і проведіть відповідні бесіди, не надійтеся лише на школу, що тільки вона повинна виховувати дітей. Все починається із сім’ї, з дитинства, і перш за все батьки - приклад дітей у всьому. Безкарність за погані вчинки породжують зло, пам’ятайте про це!
Наостанок, про приємну місію - селищна рада не стала осторонь проблем Петра Олексійовича Тарасенка. Днями, селищний голова Чорнобаю, Алла Мірошниченко, разом із секретарем селищної ради, Олексієм Саюном та фахівцем із соціальної роботи, Оксаною Кулик, з метою обстеження житлових умов та виявлення потреб завітали до обійстя Петра Олексійовича. Наступного дня сюди ж було доставлено продукти харчування, яких дуже бракувало, та предмети одягу, зібрані працівниками селищної ради. На черзі поставлено за мету викосити бур’яни працівниками благоустрою та засклити вікна до настання холодів.
Просимо всіх небайдужих людей долучатися до добрих справ та не бути байдужими до чужого горя! Ніхто не знає, що може чекати кожного з нас завтра, будьмо милосердними.
