День, коли зима з літом вітаються: прикмети і традиції Стрітення
Стрітення (Стрічення) – 15 лютого. В цей день зустрічається зима з літом.
Зустрівшись вони вітаються:
– Добрий день обжерухо! – говорить літо.
– Добрий день обдерухо ! говорить зима.
Все, що придбає літо – зима поїдає, тож і називають зиму обжерухою. А літо називають обдерухою тому що, влітку народ багато працює, особливо на полі в жнива, із за цього зношується їхній одяг.
За народними звичаями літо зустрічається з зимою двічі на рік: 15 лютого та на святу Ганну – 3 грудня.
На Стрічення зима і літо сперечаються між собою, кому іти далі. А кому вертатися. Якщо ж до вечора буде тепліше, значить літо переважило зиму. Якщо ж похолодає, то зима ще не піде. В цей день люди завжди спостерігали за природою. Якщо день ясний безвітряний – гарний урожай буде на хліб, бджоли принесуть добрий взяток. Якщо ж вітер – жди неурожаю на все. Якщо зі стріх капає – весна буде затяжною і пізньою. Робили також і експерименти: Виносили на ніч миску із зерном на вулицю, а ранком якщо на зерні випаде роса – значить літо буде урожайним, якщо ні – то на неурожай. У нас говорили: «Якщо на Стрічення півень води нап’ється – на Григорія (6 травня) віл трави напасеться».
На Стрічення біля церкви, чи в чиємусь колодязі святили воду. В народі говорять – випий Стрітеної води від усякої біди. Святили також і свічки- «громички». Їх ставили перед образами, щоб гроза не пошкодила оселю.
Стріченська вода має найбільшу магічну силу. ЇЇ п’ють від «пристріту», змочують та натирають болючі місця на тілі, кроплять того, хто кудись від’їжджає, на молодика кроплять пасіку та худобу від болячок.
В чумацькі часи, кропили волів, вози і самих чумаків. Щоб дорога була щасливою примовляли: «Боже тобі поможи» та «Боже тебе збережи».
Блудний тиждень
Блудний тиждень завжди в м’ясниці закінчується блудною неділею за яким іде Всеїдний тиждень, потім Масляний (Масляна). На Блудний тиждень завжди мело, куріло снігом. Це Блудна Зима завітала в гості, а на Всеїдному тижні іде з гостей. На Блудному тижні та в Блудну неділю не годилося справляти весілля, щоб молоді не блудили.
Всеїдний тиждень
Всеїдним називають тому, що в цей тиждень, навіть у середу та п’ятницю, можна їсти все. Це один тиждень в році, коли можна їсти скоромні, м’ясні страви протягом усіх семи днів. Після Всеїдної неділі розпочинається Масляна.
Масляна
Масляний тиждень в цьому році з 8 по 14 березня. 14 березня – неділя, заговини на Великий піст. На масляному тижні завжди гуляли, розважалися. Заміжні жінки справляли «колодку». Брали невелике поліно – колодку, яке обмотували полотном та чіпляли до ноги матерям, що не одружили своїх синів чи дочок. Такі жінки пили і гуляли цілий тиждень, щоб усі оженилися.
Дівчата і собі квітчали колоду і в’язали до лівої руки. Парубки викуповували колодку за стрічки чи хустки або за гроші.
Прясти на Масляну не можна, щоб масло не гіркло.
Ті парубки, що одружилися в м’ясниці до Пилипівки (восени) возили до себе тещу у гості на другий день Різдва. Це коли теща добра. А злу тещу, привозили на третій день. Хто ж одружився в зимові м’ясниці , перед Масляною, возили тещу до себе додому на масляний тиждень в п’ятницю. Коли зять частував гостей і тещу то просив випивати по повній, що у тещі горло не пересихало і очі не западали.
Ввечері на Масляну, старі люди завжди ходили до сусідів і просили пробачення, прощення за «кривди» та «гріхи». Просили також прощення у покійників на цвинтарі.
В народі говорять: «Масниця, Масниця, яка ж бо ти ласниця, коли б тебе було сім неділь, а посту – одна». У неділю люди весь день пили та гуляли. Із страв обов’язково варили вареники з сиром, до масла та сметани.
За інформацією https://dzvin.media/news/den-koly-zyma-z-litom-vitayutsya-prykmety-i-tradycziyi-stritennya/
