Зустрічали на колінах загиблого Героя у російсько-українській війні
Зі сльозами на очах, скорботою та біллю від непоправної втрати, з квітами, з державними прапорами в руках, Чорнобаївщина прощалася із загиблим головним сержантом механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону старшим сержантом КОЖАН ВІКТОРОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ, який захищав рідну землю, свій народ, у війні з російським окупантом.
Народився Віктор 14 вересня 1974 р. в с.Городище на Житомирщині. Крім нього в сім’ї підростали ще 4 діток, тож на правах старшого брата, допомагав мамі справлятися з малечою, був з ними терплячим і люблячим, за що його дуже любили і братик, і три сестрички. Після закінчення школи здобув освіту електротехніка в Поліському ПТУ. В зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, в 1990 році, багатодітна родина Кожанів переїхала в с. Бакаєве. В цьому ж році Віктор розпочав навчання в Іркліївському ліцеї, де пізніше здобув освіту механізатора. В 1992 році був призваний на строкову службу. Повернувшись додому, працював в ПСП «Правда», ТОВ «Мрія» та СТОВ «Світанок».
Він був справжнім патріотом, йому боліла доля України, тому в 2015 році добровольцем пішов служити в зону АТО. В 2016 році підписав контракт на службу в лавах ЗСУ. До 13.03.2020 року служив в 93 бригаді «Холодний яр» розвідником в напрямках Піски, Верхньоторецьке, Богданівка, Кримське. Саме там, у Кримському, він і зустрів свою дружину. В 2020 році у них народилася донечка, яку тато обожнював. Віктор мав велике українське серце і не міг дозволити окупанту топтати нашу землю. 24 травня 2021 року знову заключив контракт на службу в лавах ЗСУ. Служив в батальйоні Донбас.
29 серпня 2022 року, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, загинув у бою за нашу Батьківщину поблизу населеного пункту Сіверськ Донецької області.
Провести в останню путь бійця прийшли побратими, Чорнобаївський селищний голова Сергій Любивий, голова Золотоніської районної ради Борис Євмина, керівник апарату Золотоніської районної військової адміністрації Світлана Шаповал, начальник першого відділу Золотоніського районного ТЦК та СП майор Володимир Мироненко, заступники Чорнобаївського селищного голови та керівники і працівники всіх структурних підрозділів Чорнобаївської селищної ради, жителі Чорнобаївської громади, благочинний Чорнобаївського округу ПЦУ отець Михайло та військовий капелан Олександр.
Від всієї громади слова співчуття рідним Героя висловив селищний голова Сергій Любивий:
— Жорстока війна проти російського загарбника продовжує нести біль і страждання в українські сім’ї. На Чорнобаївщину прийшла трагічна звістка зі сходу країни, де обірвалося життя земляка Віктора Миколайовича Кожана.
У розквіті сил пішов із життя 47-річний військовослужбовець, звільняючи свою рідну землю від «русского мира». Він ще багато корисного міг би зробити для своєї сім’ї та країни, але захищаючи її свободу і незалежність, віддав найцінніше – своє життя. Рука російського окупанта забрала в матері – сина, дружини — чоловіка, батька у дітей, у військовослужбовців — побратима та друга, в Батьківщини — сина й воїна.
Нестерпно й гірко усвідомлювати, що окупант дев’ятий рік безкарно творить свої чорні злочини проти мирної України, проти нашого народу… Страшна ціна сьогоднішньої російсько-української війни – людські життя українців. Життя тих, хто нас захищає: наших дітей і батьків, зовсім юних і старших, необстріляних і досвідчених. Таких різних, але дорогих нам людей.
Віктор Кожан загинув за мирне майбутнє кожного з нас.
Прийміть щирі співчуття батьки, дружина, діти, рідні, близькі, друзі Віктора.... Слова безсилі... Лише час трохи приглушить нестерпний біль... Усі сьогодні поділяють ваше горе, сумують разом з вами та підтримують вас у годину скорботи.
Ми повинні пам’ятати кожного захисника, який заплатив найвищу ціну задля миру та спокою в Україні.
Спочивай з миром, наш земляче.
Не забудемо! Не пробачимо!
Слава Україні!
Героям слава!